лужний
ЛУ́ЖНИЙ, а, е.
1. До складу якого входять луги ( див. луг²).
Це [фосфатшлак] — лужний вид добрив, тому його слід використовувати насамперед на кислих грунтах (Наука.., 7, 1956, 26);
Для квасолі потрібні нейтральні або лужні грунти (Зерн. боб. культ., 1956, 125);
Дубченко запропонував встановити коло сухопарника прилад з лужним розчином (Бойч., Молодість, 1949, 312);
// Власт. лугові.
На відміну від кислот, вони [луги] мають своєрідний смак, що називається лужним (Уроки.. хіміка, 1956, 78);
Реакція грунтового розчину може бути кисла, лужна або нейтральна (Добрива.., 1956, 23).
∆ Лу́жні гірські́ поро́ди — гірські породи з підвищеним вмістом лужних металів;
Лу́жні мета́ли — хімічно активні метали, що швидко окислюються на повітрі, утворюючи гідроокиси, які є сильними лугами.
Найлегше втрачають валентні електрони атоми лужних металів (Хімія, 10, 1956, 10).
2. Який виготовляє луги ( див. луг² 1).
Багатющі запаси солі, вапна і доломіту стали базою для розвитку лужної промисловості (Наука.., 1, 1958, 54).
3. Який діє за допомогою лугу ( див. луг² 1).
Великого поширення набули лужні акумулятори (Курс фізики, III, 1956, 68).
Словник української мови (СУМ-11)