лужний

ЛУ́ЖНИЙ, а, е.

1. До складу якого входять луги ( див. луг²).

Це [фосфатшлак] — лужний вид добрив, тому його слід використовувати насамперед на кислих грунтах (Наука.., 7, 1956, 26);

Для квасолі потрібні нейтральні або лужні грунти (Зерн. боб. культ., 1956, 125);

Дубченко запропонував встановити коло сухопарника прилад з лужним розчином (Бойч., Молодість, 1949, 312);

// Власт. лугові.

На відміну від кислот, вони [луги] мають своєрідний смак, що називається лужним (Уроки.. хіміка, 1956, 78);

Реакція грунтового розчину може бути кисла, лужна або нейтральна (Добрива.., 1956, 23).

∆ Лу́жні гірські́ поро́ди — гірські породи з підвищеним вмістом лужних металів;

Лу́жні мета́ли — хімічно активні метали, що швидко окислюються на повітрі, утворюючи гідроокиси, які є сильними лугами.

Найлегше втрачають валентні електрони атоми лужних металів (Хімія, 10, 1956, 10).

2. Який виготовляє луги ( див. луг² 1).

Багатющі запаси солі, вапна і доломіту стали базою для розвитку лужної промисловості (Наука.., 1, 1958, 54).

3. Який діє за допомогою лугу ( див. луг² 1).

Великого поширення набули лужні акумулятори (Курс фізики, III, 1956, 68).