лупатися
ЛУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., діал. Тріскатися.
Кора лупалася і відставала сама від голих стовбурів дерев (Фр., VIII, 1952, 239);
Лупаються гори від жіночих плачів, здригається земля під мерцями (Черемш., Тв., 1960, 159).
Словник української мови (СУМ-11)