лупій
ЛУПІ́Й, я́, ч., діал., фам. Лихвар.
— Дають у банку, бери в банку… Та й лучиш саме на порядного лупія (Март., Тв., 1954, 73);
Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати лупіям усі свої задавнені болі (Козл., Сонце.., 1957, 40).
Словник української мови (СУМ-11)