луск
ЛУСК, у, ч. Те саме, що лу́скіт.
У хаті стало так тихо, що чуть, коли і муха пролетить. Коли-не-коли роздасться луск лави (Мирний, І, 1954, 328);
Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит — все резонувало тут надзвичайно лунко (Гончар, III, 1959, 91).
Словник української мови (СУМ-11)