льодовник
ЛЬОДО́ВНИК, а, ч. Погріб з льодом, у якому зберігають продукти.
Серед зими в тяжких умовах викопаний льодовник було вчасно забито кригою з річки (Ле, Право., 1957, 293);
Строк зберігання його [м’яса] в холодильних камерах підприємств громадського харчування — до 5 діб, у льодовниках — до 2 діб (Технол. пригот. їжі, 1957, 15).
Словник української мови (СУМ-11)