льоховий
ЛЬОХОВИ́Й, а́, е́І. Прикм. до льох.
Єдине льохове віконце нагадувало звірячу нору (Тулуб, Людолови, І, 1957, 237);
// Такий, як у льоху.
В абсолютній льоховій темряві прозвучала його незрозуміла річ (Ле, Міжгір’я, 1953, 62).
Словник української мови (СУМ-11)