любомудр
ЛЮБОМУ́ДР, а, ч., заст. Любитель філософії; філософ.
Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий.. І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі (Шевч., І, 1951, 263);
Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зріст українського любомудра (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)