лютішати
ЛЮТІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати лютішим ( див. лю́тий¹ 1 — 3).
Все лютішали поляки, і козацькі ряди.. почали рідіти (Панч, Гомон. Україна, 1954, 330);
Як самотній лось, я живу і лютішаю день у день і чекаю свого дня (Кулик, Записки консула, 1958, 15);
Притис мороз. З кожним днем він все лютішав (Коз., Сальвія, 1959, 186).
Словник української мови (СУМ-11)