лямований

ЛЯМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лямува́ти.

Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Л. Укр., III, 1952, 402);

Вкінці покликав [Свен] Теорда, свого уповноваженого, передав йому червоно лямований плащ та золотий ланцюг воєводи (Оп., Іду.., 1958, 182);

*Образно. Прослались квіти біля того дому, Лямовані вінками скромних трав (Рильський, І, 1956, 438).

Значення в інших словниках

1. лямований — лямо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. лямований — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. лямований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лямувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лямований — ЛЯМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до лямува́ти. Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка); Вкінці покликав [Свен] Теорда, свого уповноваженого...  Словник української мови у 20 томах
5. лямований — лямо́ваний оздоблений лямівкою (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. лямований — Лямо́ваний, -ва, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)