лямований

ЛЯМО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до лямува́ти.

Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка);

Вкінці покликав [Свен] Теорда, свого уповноваженого, передав йому червоно лямований плащ та золотий ланцюг воєводи (Юліан Опільський);

Сподівався зустріти бодай себе отут, де струменіє фонтан, лямований штучним мармуром. Марне. Нема (В. Стус);

* Образно. Прослались квіти біля того дому, Лямовані вінками скромних трав (М. Рильський);

За суцiльним величезним склом, лямованим квiтчастим вiзерунком американського морозу сизого, стояло чисте дерево калини (І. Драч).

Значення в інших словниках

1. лямований — лямо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. лямований — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. лямований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лямувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лямований — лямо́ваний оздоблений лямівкою (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. лямований — Лямо́ваний, -ва, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лямований — ЛЯМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лямува́ти. Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах