лямований
ЛЯМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до лямува́ти.
Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка);
Вкінці покликав [Свен] Теорда, свого уповноваженого, передав йому червоно лямований плащ та золотий ланцюг воєводи (Юліан Опільський);
Сподівався зустріти бодай себе отут, де струменіє фонтан, лямований штучним мармуром. Марне. Нема (В. Стус);
* Образно. Прослались квіти біля того дому, Лямовані вінками скромних трав (М. Рильський);
За суцiльним величезним склом, лямованим квiтчастим вiзерунком американського морозу сизого, стояло чисте дерево калини (І. Драч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лямований — лямо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- лямований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- лямований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лямувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лямований — лямо́ваний оздоблений лямівкою (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лямований — Лямо́ваний, -ва, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лямований — ЛЯМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лямува́ти. Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах