ляпанець
ЛЯ́ПАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Легкий удар рукою з метою покарання.
Нітрохи не зволікаючи, він надавав братові ляпанців (Собко, Звич. життя, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЯ́ПАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Легкий удар рукою з метою покарання.
Нітрохи не зволікаючи, він надавав братові ляпанців (Собко, Звич. життя, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)