ляшки

ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), іст., зневажл. Поляки.

Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Шевч., І, 1951, 66);

Утікають ляшки-панки і гетьманськії полки… (Сос., І, 1957, 387);

— Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Н.-Лев., І, 1956, 122);

*У порівн. Голий — як пляшка, а гонор — як в ляшка (Укр.. присл.., 1955, 173).

Значення в інших словниках

1. ляшки — -ів, мн. (одн. ляшок, -шка, ч.; ляшка, -и, ж.), іст., зневажл. Поляки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ляшки — ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), заст., зневажл. Те саме, що ля́хи. Прокинулись ляшки-панки – Нікуди втікати! (Т. Шевченко); – Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (І.  Словник української мови у 20 томах