ляшки

ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), заст., зневажл.

Те саме, що ля́хи.

Прокинулись ляшки-панки – Нікуди втікати! (Т. Шевченко);

– Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (І. Нечуй-Левицький);

Реєстрові козаки, котрі не захотіли більше коритися ляшкам, запорожці та селяни з городянами обрали собі на гетьмана Павлюка (В. Чемерис);

* У порівн. Голий – як пляшка, а гонор – як в ляшка (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. ляшки — -ів, мн. (одн. ляшок, -шка, ч.; ляшка, -и, ж.), іст., зневажл. Поляки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ляшки — ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), іст., зневажл. Поляки. Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Шевч., І, 1951, 66); Утікають ляшки-панки і гетьманськії полки… (Сос., І, 1957, 387); — Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Н.  Словник української мови в 11 томах