ляшки
ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), заст., зневажл.
Те саме, що ля́хи.
Прокинулись ляшки-панки – Нікуди втікати! (Т. Шевченко);
– Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (І. Нечуй-Левицький);
Реєстрові козаки, котрі не захотіли більше коритися ляшкам, запорожці та селяни з городянами обрали собі на гетьмана Павлюка (В. Чемерис);
* У порівн. Голий – як пляшка, а гонор – як в ляшка (прислів'я).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляшки — -ів, мн. (одн. ляшок, -шка, ч.; ляшка, -и, ж.), іст., зневажл. Поляки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляшки — ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), іст., зневажл. Поляки. Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Шевч., І, 1951, 66); Утікають ляшки-панки і гетьманськії полки… (Сос., І, 1957, 387); — Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Н. Словник української мови в 11 томах