ляшки

ляшки́

-ів, мн. (одн. ляшок, -шка, ч.; ляшка, -и, ж.), іст., зневажл.

Поляки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляшки — ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), заст., зневажл. Те саме, що ля́хи. Прокинулись ляшки-панки – Нікуди втікати! (Т. Шевченко); – Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (І. Словник української мови у 20 томах
  2. ляшки — ЛЯШКИ́, і́в, мн. (одн. ляшо́к, шка́, ч.; ля́шка, и, ж.), іст., зневажл. Поляки. Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Шевч., І, 1951, 66); Утікають ляшки-панки і гетьманськії полки… (Сос., І, 1957, 387); — Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Н. Словник української мови в 11 томах