ліки
ЛІ́КИ, ів, мн. Речовини, препарати, які використовуються для лікування.
Вона швидко заслабла на сухоти, довго лічилась усякими ліками (Н.-Лев., IV, 1956, 229);
Ліки треба давати хворому в точно призначений час і в тій дозі, яку приписано (Заг. догляд за хворими, 1957, 14);
// перен. Про те, що несе полегшення, заспокоєння.
В гарячці я палав, і рани Були гарячі, як вогонь. Дала ти ліки незрівнянні Своїх очей, своїх долонь (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 57).
Словник української мови (СУМ-11)