Словник української мови в 11 томах

ліловий

ЛІЛО́ВИЙ, а, е. Кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий.

По обрію неба сірими та ліловими баранцями побігли волохаті хмаринки (Вас., І, 1959, 156);

На лісовій поляні, Де дзвоники лілові та гвоздики Навпроти сонця гріються невинно, Ми сидимо (Рильський, Сад.., 1955, 71).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ліловий — ліло́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ліловий — -а, -е. Кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліловий — ЛІЛО́ВИЙ, а, е. Кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий. По обрію неба сірими та ліловими баранцями побігли волохаті хмаринки (С. Васильченко); На лісовій поляні, Де дзвоники лілові та гвоздики Навпроти сонця гріються невинно, Ми сидимо (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. ліловий — ФІОЛЕ́ТОВИЙ (про колір), ФІА́ЛКОВИЙ, БУЗКО́ВИЙ, ЛІЛО́ВИЙ (світліший). Зацвіли айстри, переливаючись синіми, рожевими, білими, фіолетовими барвами (І. Цюпа); А тая жінка в фіалковій сукні...  Словник синонімів української мови