лілея

ЛІЛЕ́Я, ї, ж., заст., поет. Лілія.

Зглядалися фіалки любо — і з жагою Одна до другої схилялися лілеї (Л. Укр., IV, 1954, 117);

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Ткач, Жди.., 1959, 84);

О, як горіли спраглії уста! Де ти тепер, моя хистка лілеє? (Фр., XIII, 1954, 322);

Ти руки простягла, лілеє, І плине чорний войовник, Що в білих снах душі твоєї Майнув (Рильський, І, 1960, 176);

*У порівн. Наче квітка білої лілеї, завита у чорну хустку, лежала вона бліда-бліда (Мирний, III, 1954, 279).

Значення в інших словниках

1. лілея — ліле́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лілея — бот., крин, лілія.  Словник синонімів Караванського
3. лілея — -ї, ж., поет. Лілія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лілея — ЛІЛЕ́Я, ї, ж., поет. Те саме, що лі́лія. Зглядалися фіалки любо – і з жагою Одна до другої схилялися лілеї (Леся Українка); Глибокі саги, обставлені очеретяним муром, з білими й жовтими зірками водяних лілей (І.  Словник української мови у 20 томах
5. лілея — ЛАТА́ТТЯ (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками), ВОДЯНИ́Й МАК, ВОДЯНА́ ЛІ́ЛІЯ, ЛІЛЕ́Я поет.; КУПА́ВА діал., КУПА́ВКА діал. (з білими квітками); ГЛЕ́ЧИКИ мн. (з жовтими квітками).  Словник синонімів української мови
6. лілея — Ліле́я, -ле́ї, -ле́єю, -ле́є! ліле́ї, -ле́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)