Словник української мови в 11 томах

лімб

ЛІМБ, а, ч. Диск з поділками на градуси у кутомірних приладах.

Перед зніманням пробної стружки рекомендується сумістити нульову поділку лімба з рискою нерухомого диска (Токарна справа, 1957, 136);

// Вузький край чого-небудь.

Лімб сонця.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лімб — лімб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лімб — -а, ч. Диск із поділками на градуси у кутомірних приладах. || Вузький край чого-небудь. Лімб сонця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лімб — ЛІМБ, а, ч. 1. Диск з поділками на градуси у кутомірних приладах. Основними частинами теодоліту є лімб з кутовими поділками й зорова труба для точного наведення на репери (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. лімб — (від лат. limbus – облямівка) кільце (чи диск) для відліку величин кутів на кутомірних інструментах (напр., теодоліті).  Словник іншомовних слів Мельничука