лімб

ЛІМБ, а, ч.

1. Диск з поділками на градуси у кутомірних приладах.

Основними частинами теодоліту є лімб з кутовими поділками й зорова труба для точного наведення на репери (з навч. літ.);

Перед зніманням пробної стружки рекомендовано сумістити нульову поділку лімба з рискою нерухомого диска (з навч. літ.);

// астр. Видимий край диска Місяця, Сонця чи планети в проекції на небесну сферу.

Лімб сонця.

2. рел. У католицизмі – місце перебування душ неохрещених дітей після смерті.

2007 р. у висновку Міжнародної богословської комісії при Ватикані вчення про лімб було оголошене богословською думкою, що її більше не підтримує вчительський уряд Церкви (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. лімб — лімб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лімб — -а, ч. Диск із поділками на градуси у кутомірних приладах. || Вузький край чого-небудь. Лімб сонця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лімб — (від лат. limbus – облямівка) кільце (чи диск) для відліку величин кутів на кутомірних інструментах (напр., теодоліті).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. лімб — ЛІМБ, а, ч. Диск з поділками на градуси у кутомірних приладах. Перед зніманням пробної стружки рекомендується сумістити нульову поділку лімба з рискою нерухомого диска (Токарна справа, 1957, 136); // Вузький край чого-небудь. Лімб сонця.  Словник української мови в 11 томах