лінійник

ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм. Працівник лінії зв’язку.

— Одного разу — тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (Гончар, III, 1959, 281).

Значення в інших словниках

1. лінійник — ліні́йник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лінійник — -а, ч., розм. Працівник лінії зв'язку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лінійник — ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм., рідко. Працівник лінії зв'язку. – Одного разу – тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (О. Гончар); Електроустановки напругою вище 1000 В обслуговують електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах