лінійник

ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм., рідко.

Працівник лінії зв'язку.

– Одного разу – тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (О. Гончар);

Електроустановки напругою вище 1000 В обслуговують електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. лінійник — ліні́йник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лінійник — -а, ч., розм. Працівник лінії зв'язку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лінійник — ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм. Працівник лінії зв’язку. — Одного разу — тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (Гончар, III, 1959, 281).  Словник української мови в 11 томах