ліпота
ЛІПОТА́, и́, ж., заст.
Краса. Ліпота і негідь, Сила і немічність, — Все тут [на кладовищі] уляглося, Все пішло у вічність (Щог., Поезії, 1958, 162);
І він устав на горах перед нами, Наш Київ.. У багряниці слави й ліпоти! (Рильський, II, 1960, 199).
Словник української мови (СУМ-11)