літографія
ЛІТОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Спосіб плоского друку, при якому для виготовлення форми використовують літографський камінь з нанесеним на нього малюнком.
Професор Харківського художнього інституту Й. Дайц написав підручник з літографії (Мист., 2, 1956, 29);
Йосиф Завадка не дуже розумівся на літографії, бо якось не доводилось займатись цією справою (Вільде, Сестри.., 1958, 123).
2. чого і без додатка. Відбиток, одержаний у такий спосіб.
Хто ривсь у викладених на прилавку книжках, хто біля вертушки проглядав листівки-літографії (Головко, II, 1957, 451);
Літографію портрета Пастера йому подарував старий Майкельсон (Рибак, Час.., 1960, 641).
3. Підприємство, цех, де друкують у такий спосіб.
Словник української мови (СУМ-11)