літом

ЛІ́ТОМ, присл. У літній час; влітку.

З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Шевч., II, 1953, 164);

Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (Коцюб., III, 1956, 393);

Літом пересихає [річка] так, що в деяких місцях її перебродять кури (Тют., Вир, 1964, 5).

Лі́том і зимо́ю — цілий рік, увесь час.

Колись там весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива… (Шевч., II, 1953, 9).

Значення в інших словниках

1. літом — лі́том прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. літом — присл. У літній час; влітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. літом — Улітку, влітку  Словник чужослів Павло Штепа
4. літом — ЛІ́ТОМ, присл., розм. У літній час; улітку. З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (М. Коцюбинський); Грубий сніг прикрив парк ..  Словник української мови у 20 томах
5. літом — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М.  Словник синонімів української мови
6. літом — Літом нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201.  Словник української мови Грінченка