літом

ЛІ́ТОМ, присл., розм.

У літній час; улітку.

З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко);

Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (М. Коцюбинський);

Грубий сніг прикрив парк .. геть поприсипував і позарівнював стежки й стежечки, котрими літом люди ходили (Б. Лепкий).

(1) Лі́том і зимо́ю – цілий рік, увесь час.

Колись там весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива... (Т. Шевченко);

– У нас під хатою ріс барвінок. Був завжди рутвяно-зелений. Літом і зимою (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. літом — лі́том прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. літом — присл. У літній час; влітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. літом — Улітку, влітку  Словник чужослів Павло Штепа
4. літом — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М.  Словник синонімів української мови
5. літом — ЛІ́ТОМ, присл. У літній час; влітку. З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Шевч., II, 1953, 164); Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (Коцюб., III, 1956, 393); Літом пересихає [річка] так, що в деяких місцях її перебродять кури (Тют.  Словник української мови в 11 томах
6. літом — Літом нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201.  Словник української мови Грінченка