ліцеїст

ЛІЦЕЇ́СТ, а, ч. Вихованець ліцею.

Мрії про вольність.. були тим повітрям, яким дихав Пушкін-ліцеїст (Рильський, III, 1956, 172);

Федір Матюшкін був єдиним ліцеїстом, який став моряком (Видатні вітч. географи.., 1954, 67).

Значення в інших словниках

1. ліцеїст — ліцеї́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ліцеїст — -а, ч. Вихованець ліцею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліцеїст — ЛІЦЕЇ́СТ, а, ч. Учень ліцею. Молодий прилизаний студент-ліцеїст в довгому білому кітелі з шашкою підійшов до якоїсь пухлої панночки, урочисто розшаркався перед нею і закликав на танок (М.  Словник української мови у 20 томах
4. ліцеїст — Ліцеї́ст, -та; -ї́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)