ліцеїст

ЛІЦЕЇ́СТ, а, ч.

Учень ліцею.

Молодий прилизаний студент-ліцеїст в довгому білому кітелі з шашкою підійшов до якоїсь пухлої панночки, урочисто розшаркався перед нею і закликав на танок (М. Івченко);

Яким жалюгідним здався б наш провінціал юним паризьким ліцеїстам, що вже в п'ятнадцять років уміють увійти до кав'ярні з такою гідністю! (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля);

Ліцеїсти мають право користуватися бібліотекою університету (з газ.).

Значення в інших словниках

1. ліцеїст — ліцеї́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ліцеїст — -а, ч. Вихованець ліцею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліцеїст — Ліцеї́ст, -та; -ї́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ліцеїст — ЛІЦЕЇ́СТ, а, ч. Вихованець ліцею. Мрії про вольність.. були тим повітрям, яким дихав Пушкін-ліцеїст (Рильський, III, 1956, 172); Федір Матюшкін був єдиним ліцеїстом, який став моряком (Видатні вітч. географи.., 1954, 67).  Словник української мови в 11 томах