лічіння —
лічі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
лічіння —
-я, с. Дія за знач. лічити I 1-4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
лічіння —
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М.
Словник синонімів української мови
лічіння —
Лічі́ння, -ня с. Счетъ. Як на моє лічіння, то він належав (въ больницѣ) тільки на дванадцять карбованців. Лебед. у. Лічма, нар. Счетомъ.
Словник української мови Грінченка