ліщиновий
ЛІЩИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ліщи́на.
Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Янов., І, 1958, 113);
Яринка потягла великий ліщиновий сніп на горбок (Донч., IV, 1957, 136);
// Зробл. з ліщини.
Дугою вудлище зігнулось ліщинове (Рильський, II, 1946, 152).
Словник української мови (СУМ-11)