Словник української мови в 11 томах

ліщиновий

ЛІЩИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ліщи́на.

Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Янов., І, 1958, 113);

Яринка потягла великий ліщиновий сніп на горбок (Донч., IV, 1957, 136);

// Зробл. з ліщини.

Дугою вудлище зігнулось ліщинове (Рильський, II, 1946, 152).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ліщиновий — ліщи́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ліщиновий — -а, -е. Прикм. до ліщина. || Зробл. з ліщини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліщиновий — ЛІЩИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ліщи́на. Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Яновський); – Таких ліщинових горіхів, либонь, нема ніде, тільки у вас (Є.  Словник української мови у 20 томах