мажара

МАЖА́РА, и, ж., діал.

1. На півдні України та на Північному Кавказі — великий довгий віз.

Низом понад рікою ступав босоніж селянин, підганяючи волів, що тягли довгу, як той день, мажару з сіном (Рибак, На світанку, 1940, 4);

Крім автомашин, на вивантаженні зерна з-під комбайнів зайнято 16 мажар (Рад. Укр., 15.VІІ 1959, 3).

2. Мажа (у 1 знач.).

З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари (Гончар, Таврія.., 1957, 301).

Значення в інших словниках

1. Мажара — Мажа́ра прізвище  Орфографічний словник української мови
2. мажара — -и, ж., діал. 1》 На півдні України та на Північному Кавказі – великий довгий віз. 2》 Мажа (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мажара — МАЖА́РА, и, ж. 1. На півдні України та на Північному Кавказі – великий віз з ґратчастими боковими стінками. Облямовує садок вузька доріжка, де ледве проїде широка татарська мажара, запряжена двома буйволами (З.  Словник української мови у 20 томах
4. мажара — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст.  Словник синонімів української мови
5. мажара — Мажа́ра, -ри; -жа́ри, -жа́р (гарба)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мажара — Мажара, -ри ж. Большой возъ.  Словник української мови Грінченка