майстерник

МАЙСТЕ́РНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ма́йстер 3.

[Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Л. Укр., II, 1951, 245).

Значення в інших словниках

1. майстерник — майсте́рник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. майстерник — МАЙСТЕ́РНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ма́йстер 3. [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); Коли б місяць світив ясніше, коли б там напроти Люби стояв майстерник-маляр, може б, йому було цікаво побачити...  Словник української мови у 20 томах
3. майстерник — МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ (ВМІ́ЛЕЦЬ), ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм.  Словник синонімів української мови