майстерно
МАЙСТЕ́РНО. Присл. до майсте́рний.
Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (Коцюб., І, 1955, 292);
Гирлигами орудували чабани майстерно (Гончар, Таврія.., 1957, 108);
Він приніс із кухоньки майстерно вирізьблену з дерева хлібницю (М. Ол., Леся, 1960, 166).
Словник української мови (СУМ-11)