Словник української мови в 11 томах

македонці

МАКЕДО́НЦІ, ів, мн. (одн. македо́нець, нця, ч.; македо́нка, и, ж.). Південнослов’янський народ, що є основним населенням Соціалістичної Республіки Македонії, а також деяких прилеглих районів Болгарії та Греції.

Югославію населяють споріднені між собою народи південнослов’янської групи: серби, хорвати, словенці, босняки, македонці, чорногорці (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 45).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. македонці — -ів, мн. (одн. македонець, -нця, ч.; македонка, -и, ж.). Південнослов'янський народ, що є основним населенням Македонії, а також деяких прилеглих районів Болгарії та Греції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. македонці — МАКЕДО́НЦІ, ів, мн. (одн. македо́нець, нця, ч.; македо́нка, и, ж.). 1. Південнослов'янський народ, що є основним населенням Македонії, а також деяких прилеглих районів Болгарії та Греції.  Словник української мови у 20 томах