маковий
МА́КОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мак.
Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите (Шевч., І, 1951, 348);
Над майданом, засипаним людьми, як маковим зерном, сяє сонце, аж сліпить (Панч, В дорозі, 1959, 34);
// Одержаний із маку.
Макова олія;
// З маком.
Маковий пиріжок.
◊ На ма́кове зе́рно́ (зе́рнятко і т. ін.) — дуже мало, трошечки.
— А тепла у старім серці на макове зерно… (Мирний, II, 1954, 101);
— В його правди нема ні на макове зернятко! (Н.-Лев., III, 1956, 344).
2. у знач. ім. ма́кові, вих, мн. Родина дводольних трав’янистих рослин, до якої належать мак, чистотіл і т. ін.
3. розм. Який має колір червоної квітки маку.
Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки (Бичко, Сійся.., 1959, 223).
Словник української мови (СУМ-11)