максимальний
МАКСИМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Найбільший, найвищий серед інших; граничний; протилежне мінімальний.
Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк. Він мчав на максимальній швидкості (Гончар, III, 1959, 278);
Франка.. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (Рильський, III, 1956, 106);
Максимальна температура.
Словник української мови (СУМ-11)