1. Словник української мови в 11 томах

максимальний

МАКСИМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Найбільший, найвищий серед інших; граничний; протилежне мінімальний.

Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк. Він мчав на максимальній швидкості (Гончар, III, 1959, 278);

Франка.. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (Рильський, III, 1956, 106);

Максимальна температура.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. максимальний — максима́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. максимальний — |як|найбільший; (- тиск) найвищий; (на межі) граничний. Словник синонімів Караванського
  3. максимальний — -а, -е, книжн. Найбільший, найвищий серед інших: граничний: прот. мінімальний. Максимальна температура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. максимальний — Найбільший, якнайбільший, щонайбільший, найвищий, якнайвищий, щонайвищий Словник чужослів Павло Штепа
  5. максимальний — МАКСИМА́ЛЬНИЙ, а, е. Найбільший, найвищий серед інших; граничний; протилежне мінімальний. Франко .. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (М. Словник української мови у 20 томах
  6. максимальний — максима́льний (лат. maximalis) найбільший, граничний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. максимальний — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
  8. максимальний — Максима́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. максимальний — рос. максимальный найбільший, граничний. Eкономічна енциклопедія