1. Словник синонімів української мови

максимальний

НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки); ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ (із сл. вага, важливість і т. ін.). — Жити неробою — то найбільша ганьба! (О. Гончар); Перекладацька діяльність високоталановитого поета (Ю. Тувіма) заслуговує якнайбільшої поваги (М. Рильський); Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає максимальну концентрацію думки і почуття, отже — граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Л. Новиченко); Максимальна температура; — Любов — найвища поезія, світ для серця, сонце в нашому хмарному буденному животті, — сказав Комашко (І. Нечуй-Левицький); Вони (танки) мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг (Григорій Тютюнник); От така я тепер, як була в Києві перед виїздом (тільки припадків і крайньої нервовості нема) і кашляю в тій же мірі (Леся Українка); Питання першочергової ваги. — Пор. 1. надзвича́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. максимальний — максима́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. максимальний — |як|найбільший; (- тиск) найвищий; (на межі) граничний. Словник синонімів Караванського
  3. максимальний — -а, -е, книжн. Найбільший, найвищий серед інших: граничний: прот. мінімальний. Максимальна температура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. максимальний — Найбільший, якнайбільший, щонайбільший, найвищий, якнайвищий, щонайвищий Словник чужослів Павло Штепа
  5. максимальний — МАКСИМА́ЛЬНИЙ, а, е. Найбільший, найвищий серед інших; граничний; протилежне мінімальний. Франко .. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (М. Словник української мови у 20 томах
  6. максимальний — максима́льний (лат. maximalis) найбільший, граничний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. максимальний — Максима́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. максимальний — МАКСИМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Найбільший, найвищий серед інших; граничний; протилежне мінімальний. Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк. Він мчав на максимальній швидкості (Гончар, III, 1959, 278); Франка.. Словник української мови в 11 томах
  9. максимальний — рос. максимальный найбільший, граничний. Eкономічна енциклопедія