максимум
МА́КСИМУМ, у, ч.
1. Найбільша кількість, величина, найбільше виявлення чогось; протилежне мінімум.
Капітал не питає про тривалість життя робочої сили. Цікавить його тільки той максимум робочої сили, який можна привести в рух на протязі робочого дня (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 265);
У період Міжнародного геофізичного року [1957-1959 рр.] був максимум сонячної активності (Наука.., 12, 1964, 23);
// Найвища точка на шкалі вимірювального приладу.
Стрілка манометра йде до максимуму… (Еллан, II, 1958, 10).
2. у знач. присл. Найбільше, щонайбільше, максимально.
Видача перепусток була дуже добре впорядкована і забирала максимум дві-три хвилини (Трубл., III, 1956, 282).
Словник української мови (СУМ-11)