максимум
МА́КСИМУМ, у, ч.
1. Найбільша кількість, величина, найбільше виявлення чогось; протилежне мінімум.
Викрутив звук на максимум і спробував пропустити настрій співачки крізь себе (Любко Дереш);
Нарешті черговий автомат, переробивши всю інформацію, спрямував на Головний пост сигнал: – Все штатно. Йдемо на максимум (з публіц. літ.);
// Найвища точка на шкалі вимірювального приладу.
Стрілка манометра йде до максимуму... (В. Еллан-Блакитний).
2. у знач. присл. Найбільше, щонайбільше, максимально.
Видача перепусток була дуже добре впорядкована і забирала максимум дві-три хвилини (М. Трублаїні);
– Залишилося ще дві ночі. Максимум три. Ми мусимо протриматися... (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)