максималістський
МАКСИМАЛІ́СТСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до максималі́ст.
Кожен має пережити період із максималістськими потягами до експериментування (із журн.).
2. Стос. до максималізму.
– Ну-ну, годі максималістських теорій, – посміхаючися, спиняли його товариші, але самі співчували логічності його думок (Д. Бузько);
Людські претензії на максималістське володарювання над природою є безпідставними (з навч. літ.);
Російське народництво в XIX ст. набуло подоби максималістського терористично-революційного угруповання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)