малинка
МАЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мали́на 2.
— Добра малинка? — обізвався ізбоку знайомий голос (Коцюб., II, 1955, 118);
— Чого ж вам, дідусю? Горілочки чи пива холодного? А мо, малинки до молока? Ми зранку назбирали з дівчатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 62).
Словник української мови (СУМ-11)