1. Словник української мови в 11 томах

малинка

МАЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мали́на 2.

— Добра малинка? — обізвався ізбоку знайомий голос (Коцюб., II, 1955, 118);

— Чого ж вам, дідусю? Горілочки чи пива холодного? А мо, малинки до молока? Ми зранку назбирали з дівчатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малинка — мали́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. малинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до малина 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малинка — МАЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мали́на. Але Тадик, як досвідчений ловець, не поспішав, чекаючи, коли дозріла вишенька (чи малинка) сама впаде йому в долоні (В. Лис); – Малявка... – Я ме мамявка, – обурилася Стефа з повним ротом. – Просто малинка смачна (І. Андрусяк). Словник української мови у 20 томах
  4. малинка — Мали́нка, -ки ж. ум. отъ малина. Словник української мови Грінченка