малинка
МАЛИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до мали́на.
Але Тадик, як досвідчений ловець, не поспішав, чекаючи, коли дозріла вишенька (чи малинка) сама впаде йому в долоні (В. Лис);
– Малявка... – Я ме мамявка, – обурилася Стефа з повним ротом. – Просто малинка смачна (І. Андрусяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малинка — мали́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- малинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до малина 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- малинка — МАЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мали́на 2. — Добра малинка? — обізвався ізбоку знайомий голос (Коцюб., II, 1955, 118); — Чого ж вам, дідусю? Горілочки чи пива холодного? А мо, малинки до молока? Ми зранку назбирали з дівчатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 62). Словник української мови в 11 томах
- малинка — Мали́нка, -ки ж. ум. отъ малина. Словник української мови Грінченка