малиновий
МАЛИ́НО́ВИЙ, а, е.
1. тільки мали́новий. Прикм. до мали́на.
Знов стало тихо. Тільки гнулося малинове стебло та дощем падали ягоди в кошик (Коцюб., II, 1955, 117);
Ведмідь визирав з малинового куща, голова його була в зеленій рамці листя (Донч., II, 1956, 41);
// Вигот. з ягід малини.
Чи багато малинового варення мені наварила? (Л. Укр., V, 1956, 53);
Інвалід-казах мовчки наточив у склянку малинового вина (Смолич, Ми разом.., 1950, 171).
2. Який має колір ягоди малини; темно-червоний.
Стіл посередині круглий, застелений малиновою скатеркою (Вовчок, І, 1955, 374);
Сукенки були з дешевої шерсті малинового кольору (Вільде, Сестри.., 1958, 459);
[Кость:] Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, коси немов шовкові, губи малинові (Зар., Антеї, 1962, 54).
♦ Мали́но́вий дзвін (передзві́н) — дзвін дуже приємного, м’якого тембру.
Знизу виразно долітав малиновий дзвін чарок (Панч, В дорозі, 1959, 330);
Легка колісниця, срібна збруя, дуга в інкрустаціях, що грає ніби сама райдуга над головою корінного, малиновий передзвін дзвіночків (Цюпа, Три явори, 1958, 107).
Словник української мови (СУМ-11)