малодушний
МАЛОДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що боязки́й 1; легкодухий.
— Подумаєши, — сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб — єдиний: показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (Кол., Терен.., 1959, 304);
// Спричинений відсутністю мужності.
Хто боїться труднощів будівництва соціалізму, хто дає себе залякати ними, хто вдається в розпач або малодушну розгубленість, той не соціаліст (Ленін, 30, 1951, 469).
Словник української мови (СУМ-11)