Словник української мови в 11 томах

мангуста

МАНГУ́СТА, и, ж. Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій.

На закінчення заклинателі показали свій коронний номер — бій мангусти з коброю. Мангуста — звірок, схожий на величезного пацюка, з густою сірою щетиною (Минко, Намасте.., 1957, 84).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мангуста — мангу́ста іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мангуста — -и, ж. Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мангуста — МАНГУ́СТА, и, ж. Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій. На закінчення заклинателі показали свій коронний номер – бій мангусти з коброю.  Словник української мови у 20 томах
  4. мангуста — мангу́ста (франц. mangouste, з інд. мангус) те саме, що й іхневмон.  Словник іншомовних слів Мельничука