манжетка —
манже́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
манжетка —
-и, ж. Зменш. до манжета 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
манжетка —
МАНЖЕ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до манже́та 1. Подвійна манжетка прасується по-іншому. Її слід розгорнути і пропрасувати (з навч. літ.). 2. техн. Кільце, нарукавник, до якого кріпиться апарат для вимірювання чого-небудь; манжета.
Словник української мови у 20 томах